Бакота – це затоплене село-привид на Поділлі, яке перетворилося на справжню легенду. Колись воно було центром духовного життя, а тепер захоплює туристів своїми мальовничими краєвидами, скелями, тишею та містичною атмосферою. Тут природа поєднується з історією так гармонійно, що кожен камінь здається свідком чогось таємничого.
- Село Бакота було повністю затоплене у 1981 році під час створення Дністровського водосховища.
- Назва "Бакота" має давньоруське походження і, за однією з версій, означає "бажане місце".
- До затоплення Бакота налічувала понад 2 тисячі жителів, кілька шкіл, лікарню, клуб і колгосп.
- На території Бакоти знаходиться один із найстаріших в Україні печерних монастирів – йому понад 1000 років.
- У скельному монастирі збереглися ніші для ченців, древні келії та навіть вівтарі, видовбані просто в камені.
- Тутешні скелі – залишки гігантського коралового рифу, який існував ще в часи, коли територія України була морським дном.
- Після затоплення села багато мешканців виїхали в різні куточки України, але щороку сюди приїжджають їхні нащадки вшановувати пам’ять предків.
- Водосховище, утворене на місці Бакоти, вважається одним із найчистіших в Україні.
- Місцеві мешканці та туристи розповідають про "дивне світіння" скель у сутінках, що додає містичності цьому місцю.
- Вважається, що тут особлива енергетика – багато людей приїздять у Бакоту для духовних практик, медитацій та усамітнення.
- Поруч із монастирем росте священне джерело з кришталево чистою водою, якій приписують цілющі властивості.
- Бакота оточена унікальними вапняковими скелями, які слугують притулком для рідкісних видів птахів.
- У Бакоті немає мобільного зв’язку, що робить її ідеальним місцем для втечі від цивілізації.
- Багато мандрівників називають Бакоту українським аналогом місця сили, схожого за духом до Тибету.
- За гарної погоди у водах Бакоти можна побачити залишки старої дороги та фундаментів – ніби село хоче знову нагадати про себе.