Ми бачимо хмари на небі щодня, але чи часто ми замислюємося про те, що вони собою являють і звідки беруться? Навряд чи, адже ми звикли сприймати їх просто як даність, як звичний елемент пейзажу, який не вартий того, щоб звертати на нього увагу. Але ж хмари можуть багато розповісти нам не тільки про погоду, а й про багато інших факторів, наприклад, про екологічну обстановку. Вивчення хмар – це ціла наука.
- Найвищі з хмар – сріблясті, що виникають у верхніх шарах атмосфери, на висоті 70-80 кілометрів. Побачити їх можна в сутінках. Дивовижно красиве видовище.
- Складатися хмари можуть з крапель води, з кристалів або з того й іншого разом – залежить від температури.
- Хмари зустрічаються і на інших планетах, наприклад, на Юпітері.
- Середня за розміром хмара важить близько десяти тонн.
- Висота великих грозових хмар може сягати десяти кілометрів.
- Утворення хмар неможливе без частинок пилу або диму, навколо яких і починає конденсуватися волога.
- В умовах низької вологості термін життя хмари може становити всього 15-20 хвилин.
- Хмари в горах можуть залишатися нерухомими навіть за сильного вітру.
- Існує міжнародна організація під назвою «Товариство любителів хмар», що об'єднує людей, небайдужих до краси цього природного явища.
- Вчені вважають, що на деяких екзопланетах хмари можуть бути розпеченими до кількох тисяч градусів.
- Деякі види хмар утворюються тільки за дотримання низки умов, тому спостерігати їх можна дуже рідко, і то тільки якщо пощастить.
- На Венері хмари складаються переважно з сірчаної кислоти, а не з води. Так, друга планета нашої Сонячної системи – пекельне містечко.