Лінивці – дивовижні створіння. Можна подовгу спостерігати за тим, як вони вальяжно і водночас витончено переміщаються, млосно прикривши очі і нікуди не поспішаючи. Мабуть, лінивці розуміються на житті – адже, як то кажуть, хто зрозумів життя – той не поспішає... А лінивці-то вже точно нікуди і ніколи не поспішають.
- У природі у лінивців вистачає природних ворогів, але ці повільні створіння рятуються від них завдяки тому, що більшу частину свого життя проводять на деревах, куди може забратися далеко не кожен хижак.
- Середня швидкість переміщення лінивця – близько двох метрів за хвилину.
- Лінивці рухаються так повільно, щоб економити енергію. Це пов'язано з тим, що всі лінивці харчуються виключно рослинною їжею, не отримуючи всіх необхідних вітамінів. Такий ось повільний ритм життя дозволяє їм не витрачати зайві калорії даремно.
- На хутрі деяких видів лінивців ростуть симбіотичні синьо-зелені водорості. Для лінивців вони відіграють роль маскування.
- Лінивці спускаються з дерев тільки для того, щоб справити нужду, причому буває це зазвичай не частіше ніж раз на 5-7 днів.
- Деякі види лінивців, наприклад, трипалі, можуть повертати голову майже на 300 градусів, що більше, ніж навіть у сов.
- Незважаючи на деяку зовнішню схожість із приматами, найближчими біологічними родичами лінивців є броненосці та мурахоїди.
- Археологи стверджують, що колись на Землі існували лінивці, які за розмірами можна порівняти з азіатськими слонами.
- На перетравлення деяких видів рослинної їжі у лінивців йде по 3-4 тижні. Річ у тім, що їхня травна система теж відрізняється неквапливістю.
- Лінивці – чудові плавці, як не дивно.
- Спуск з дерева щоразу представляє для лінивця непросте завдання.
- У більшості видів лінивців надзвичайно гострий нюх, вони здатні з легкістю виділити цікаву для них рослину із загальної маси джунглів на значній відстані.
- Довгі кігті служать лінивцям для безпечнішого переміщення по деревах, і не використовуються ними для самозахисту. Лінивці абсолютно нешкідливі і навіть беззахисні.
- Жирові запаси в разі їх появи у лінивців відкладаються в подушечках їхніх задніх лап.