Микола Хвильовий – постать, навколо якої досі точаться суперечки, легенди й нові дослідження. Один із найяскравіших представників українського культурного відродження 1920-х років, він був не лише письменником, а й ідеологом, бунтарем і пророком свого часу. Його життя було коротким, але надзвичайно насиченим – і кожна його сторінка варта окремої розповіді.
- Насправжнє прізвище Хвильового – Фітільов; псевдонім обрав за співзвучністю зі словом "хвиля", що символізує рух і неспокій.
- Він народився у селі Тростянець на Сумщині, а не в місті, як іноді помилково вказують у довідниках.
- В юності працював на цукровому заводі, де пізніше розгорнувся сюжет його одного з перших оповідань.
- Був активним учасником громадянської війни – воював у лавах Червоної армії, але згодом розчарувався в радянській ідеології.
- Хвильовий став засновником літературного угруповання "ВАПЛІТЕ" – однієї з найвпливовіших організацій культурного життя України 1920-х.
- Він рішуче виступав проти русифікації української культури та закликав орієнтуватися на Європу – звідси його відома фраза: "Геть від Москви! Дайош Європу!"
- Його твори заборонялися радянською цензурою через сміливі ідеї, символізм і критику тоталітаризму.
- Хвильовий мав непростий характер – був емоційним, прямолінійним, готовим до ідеологічних сутичок навіть із друзями.
- У 1933 році він покінчив життя самогубством на знак протесту проти арештів своїх товаришів і Голодомору – це стало шоком для всієї інтелігенції.
- Попри десятиліття забуття, його твори знову активно вивчаються і цитуються як символ боротьби за свободу українського слова.