Давньогрецький театр – це не лише джерело сучасної драми, а й унікальне явище, в якому поєднувалися мистецтво, релігія та політика. Саме тут народилися основи трагедії й комедії, знайомі нам і сьогодні. Театральні вистави в Давній Греції були масштабними подіями, які збирали тисячі глядачів і мали величезне суспільне значення.
- Театр у Давній Греції виник із релігійних обрядів на честь бога виноробства та натхнення – Діоніса.
- Усі актори були чоловіками – навіть жіночі ролі виконували чоловіки, одягнені в маски та жіночий одяг.
- Театральні маски мали не лише декоративне значення – вони підсилювали голос актора завдяки резонатору в ротовій частині.
- Вистави проходили просто неба, а глядачі сиділи на кам’яних сходинках у величезних амфітеатрах, що вміщували до 15 000 осіб.
- Найвідоміший грецький театр – театр у Епідаврі – зберіг виняткову акустику до сьогодні: навіть пошепки зі сцени чутно на останньому ряду.
- Акторів підтримував хор, який співав, танцював і коментував події на сцені, виконуючи роль "голосу народу".
- Декорації були мінімалістичними: часто використовували символічні предмети або обертальну платформу – еккіклему – для демонстрації сцен всередині будівлі.
- Трагедії створювали на основі відомих міфів, а комедії – часто висміювали політиків, філософів і звичаї сучасного суспільства.
- Аристофан – найвідоміший комедіограф античності – сміливо пародіював навіть найвпливовіших діячів, зокрема Сократа.
- Костюми для театру були яскравими, перебільшеними за розмірами, а взуття – на високій підошві (котурни), щоб актор був помітнішим здалеку.
- Платон ставився до театру з підозрою, вважаючи його емоційно небезпечним і шкідливим для моралі.
- Жінки в Афінах не мали права бути актрисами, але могли відвідувати театральні вистави як глядачки.
- Театри будували на схилах пагорбів не лише для огляду, а й для поліпшення акустики – інженерні рішення були надзвичайно продуманими.
- Давньогрецький театр вплинув на розвиток не лише європейської драми, а й архітектури, психології та філософії мистецтва.