Веселка – це не лише чарівне природне явище, яке змушує затамувати подих, а й справжнє диво фізики та оптики. Багато хто сприймає веселку як символ щастя, надії чи магії, проте за цим кольоровим явищем приховано набагато більше, ніж здається на перший погляд. Поява веселки у небі – це завжди мить, сповнена краси та наукових загадок.
- Веселка виникає внаслідок заломлення, відбивання і розсіювання світла в краплях води.
- Вона завжди має форму кола, але з землі ми бачимо лише її дугу.
- Повне коло веселки можна побачити лише з літака або висоти.
- Веселка не має конкретного місця в просторі – її положення залежить від того, де стоїть спостерігач.
- Відстань до веселки – оптична ілюзія, її неможливо наблизити.
- Веселка завжди з'являється навпроти Сонця.
- Основна веселка складається з семи кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.
- Насправді кольори плавно переходять один у один – межі між ними немає.
- Подвійна веселка виникає через подвійне відбиття світла в краплі.
- У подвійній веселці кольори йдуть у зворотному порядку, а простір між дугами виглядає темнішим – це так зване "пояс Александра".
- Веселка може з’явитися не лише після дощу, а й біля водоспадів, фонтанів чи бризок моря.
- Уночі можна побачити "місячну веселку", яку створює світло Місяця.
- Веселки можна побачити навіть у тумані – їх називають "туманними веселками".
- У пустелях веселки – рідкісне явище, але можливе під час короткочасних дощів.
- На Марсі також можуть утворюватися веселки, але вони мають інший вигляд через іншу атмосферу.
- В Ісландії веселки можуть виглядати особливо яскраво через чисте повітря.
- У деяких культурах веселка вважалася містком між світом живих і світом богів.
- Австралійські аборигени вважали веселку могутнім духом, який керує водою.
- У середньовічній Європі веселка була символом миру між Богом і людьми.
- На Гаваях веселка – частий гість, її навіть називають "штатом веселок".
- Веселка стала символом ЛГБТ+ спільноти, уособлюючи різноманітність і свободу.
- Стародавні греки вважали веселку слідом крил богині Іріди.
- У давньоруських казках через веселку нібито переходили душі померлих.
- Веселка ніколи не буває однаковою – її яскравість, форма й кольори залежать від кількості світла й розміру крапель.
- На півночі веселки можуть виглядати дуже тьмяними через низьке сонце.
- Веселка має кінцевий кут – приблизно 42° від тіні голови спостерігача.
- Люди різного зросту бачать веселку під дещо різними кутами.
- Під час польотів пілоти часто бачать повні кола веселки з літака.
- У фізиці явище веселки вивчається як приклад дисперсії світла.
- Веселка може бути трійною або навіть четверною, але такі явища надзвичайно рідкісні.
- У науці існує понад 12 типів веселок залежно від умов їх виникнення.
- Найяскравіші веселки утворюються після гроз з великими краплями.
- У спекотному кліматі веселки бувають менш виразними через випаровування вологи.
- Навіть із крапель роси на траві можна побачити веселку під правильним кутом.
- Деякі тварини, наприклад, птахи, бачать більше кольорів у веселці, ніж люди.