При слові «самурай» уява одразу малює озброєного катаною японського воїна в традиційному одязі давно минулих років, суворого і непохитного. Звісно, це всього лише усталений романтичний образ, такий собі стереотип, але свого часу самураї справді були елітою, на кшталт, дворян у країнах Європи. Про них можна розповісти чимало цікавих фактів, не надто широко відомих.
- Усі сучасні японські корпорації, багаті й могутні, були засновані японським дворянством, тобто члени цих династій – прямі нащадки самураїв.
- Роніном називали самурая, який втратив свого сюзерена. Вважалося, що якщо воїн допустив загибель свого покровителя, винен у цьому саме він, тому ронінів не поважали, хоч і боялися.
- У самураїв був дуже своєрідний кодекс честі, часом досить жорстокий.
- При зустрічі з іншим самураєм покласти свою зброю на землю замість того, щоб тримати її під рукою, сприймалося ними не як знак миру, а як образа – вважалося, що цей жест сповнений презирства, тому що той, хто добровільно кладе зброю на землю, не боїться свого співрозмовника і не вважає його небезпечним супротивником.
- Одним із неодмінних атрибутів одягу самурая була накидка хоро, завдовжки в кілька метрів. Хоро наповнювали легкими матеріалами на кшталт пуху, і при кожному різкому русі накидка розвівалася, трохи захищаючи свого володаря від стріл, які в цій тканині могли заплутатися.
- Важкі мечі з більш товстими клинками самураї стали робити після першого зіткнення з монголами, коли бойові зіткнення показали, що японські мечі часто ламаються при зіткненні з важкими монгольськими клинками.
- На публіці самураї уникали прояву почуттів до жінок, оскільки вважалося, що жінка робить воїна слабким і чинить на нього поганий вплив. Тому стародавні японські воїни одружувалися для продовження роду, але рідко надавали дружині великого значення. А ось одностатеві зв'язки взагалі не засуджувалися суспільством.
- У разі образи з боку будь-кого з нижчого стану самурай мав законне право негайно вбити кривдника, але при цьому мали бути присутні свідки. А прояв милосердя в такому разі розцінювали як слабкість із боку самурая.
- Ванні кімнати в будинках самураїв були сконструйовані таким чином, щоб не допустити нападу в делікатний момент справляння потреби.
- Як трофей самураї зазвичай забирали голови повалених знатних воїнів. Голови селян і простолюдинів цінним трофеєм не вважалися.
- Нерідко самураї маскувалися під буддійських ченців, а як зброю використовували сякухаті – традиційну флейту, але при цьому покриту шипами.
- Самурайський кодекс честі оформився тільки в 17-му столітті. До цього зрада сюзерена була цілком буденною справою.
- Більшість самураїв віддавала перевагу смерті над полоном – у безвихідній ситуації вони або билися до кінця, або вбивали себе самостійно, щоб позбавити ворога цієї честі.
- У середньовічній Японії до самурайського стану входили і жінки. Вони не брали участі у війнах, але тренувалися і мали зброю для захисту дому.
- Обладунки самураїв зазвичай виготовляли з металевих пластин. Метал покривали лаком, щоб він не іржавів.
- Дружини самураїв нерідко здійснювали самогубство після загибелі чоловіка, але тільки за згодою батьків.
- Іноді самураї носили маски, що зображували обличчя демонів, з метою залякування ворогів.
- За законом кожен самурай міг носити одночасно два мечі. А селянам взагалі заборонялося мати зброю.
- Першим в історії іноземцем, який став самураєм, є англійський купець і мореплавець Вільям Адамс.
- У середньовічній Японії близько 10 відсотків чоловічого населення були самураями. У різні епохи ця цифра змінювалася, але незначно.
