Пустеля – це не лише тиша, спека й нескінченні піски. Інколи вона починає... співати. Це не міф і не поетичне перебільшення. У багатьох куточках світу мандрівники, вчені й місцеві жителі чули таємничий гул, що виникає просто з піску, схожий на орган, дзижчання, муркотіння або навіть хор.
Явище "співу дюн" довгий час залишалось загадкою, але сьогодні ми знаємо трохи більше – хоча частина таємниці досі зберігається.
Що таке "співаючі дюни"?
"Співаючі дюни" – це піщані схили, які створюють низькочастотний звук, коли по них рухається пісок. Це може статися:
- під час піщаної бурі;
- коли по дюні скочується лавина піску;
- або навіть коли людина спеціально викликає цей процес – наприклад, ковзаючи вниз.
Звук, що виникає, може тривати кілька секунд або навіть хвилин і досягати гучності до 105 децибелів – як реактивний двигун на відстані.
Де на Землі можна почути "спів" пустелі?
Феномен зафіксовано в кількох місцях по всьому світу:
- Пустеля Сахара (Марокко, Алжир);
- Китайська пустеля Бадейн-Жаран, одна з найгучніших;
- Пустеля Наміб в Африці;
- Піщані дюни Долини Смерті (США);
- Іран, Оман та Монголія – місця, де "голос пустелі" особливо вражає.
У кожному регіоні звук трохи відрізняється – від басового гулу до м’якого гудіння.
У чому секрет цього звуку?
Вчені досі не мають єдиної теорії, але найпоширеніше пояснення таке:
- Пісок на "співаючих" дюнах має особливу форму, однаковий розмір і суху поверхню.
- Коли тисячі піщинок одночасно рухаються вниз по схилу, вони труться одна об одну.
- Цей рух викликає резонанс – хвилі звуку підсилюються й створюють гул.
Дюна діє як гігантський музичний інструмент, а сухість, температура й вологість повітря впливають на "тональність".
Як звучить спів дюн?
Це важко описати словами, але очевидці порівнюють звук із:
- гулом далекого літака;
- органною нотою;
- муркотінням гігантського кота;
- голосом, що йде з-під землі.
Інколи здається, ніби сама пустеля оживає й говорить з вами, і це справді змушує затамувати подих.
Чи є в цьому щось містичне?
У давнину люди вірили, що цей звук – голос духів пустелі, закляття або знаки богів.
У легендах Сходу та Африки спів дюн асоціювали з:
- "піснями піщаних джинів";
- плачем загублених мандрівників;
- чаклунськими повідомленнями з іншого світу.
Навіть сьогодні, знаючи фізичну природу явища, багато хто вважає, що в цьому є щось надприродне – бо як інакше пояснити, що безлюдна земля раптом починає звучати, ніби має душу?
Так, пустелі справді можуть "співати". Це не фантазія, а науково підтверджене явище, яке водночас залишається дивовижно поетичним і загадковим. Спів дюн – це приклад того, як природа здатна здивувати навіть там, де, здається, усе вже відомо. Тож наступного разу, думаючи про пустелю як про мертве місце, згадайте, що вона вміє співати – просто по-своєму.