20 цікавих фактів про яструбів

Яструби – одні з найвправніших хижих птахів планети, які тисячоліттями символізують силу, спритність та гостроту зору. Ці майстерні мисливці володіють унікальними здібностями, що дозволяють їм полювати з неймовірною точністю в найрізноманітніших середовищах. За елегантним польотом та пронизливим поглядом ховається безліч дивовижних адаптацій, вироблених мільйонами років еволюції.

1. Зір яструба в 4-8 разів гостріший за людський, що дозволяє цим птахам бачити мишу з висоти понад кілометр або розрізняти деталі розміром з монету з відстані футбольного поля. Сітківка ока яструба містить приблизно мільйон світлочутливих клітин на квадратний міліметр, тоді як у людини їх лише 200 тисяч.
2. Яструби мають два фокусні центри в кожному оці, що називаються фовеа, на відміну від одного у людей. Центральна фовеа забезпечує гостре бінокулярне бачення для оцінки відстані під час атаки, а бічна дозволяє стежити за рухомими об'єктами периферійним зором одночасно.
3. Під час пікірування яструб-сапсан, найшвидший представник родини, може розвивати швидкість понад 320 кілометрів на годину, що робить його найшвидшою твариною на планеті. При такій швидкості птах відчуває тиск повітря, еквівалентний удару об стіну, але спеціальні адаптації носових отворів регулюють потік повітря та захищають легені.
4. Яструби можуть бачити ультрафіолетове світло, недоступне людському оку, що допомагає їм виявляти сечові сліди гризунів, які відображають UV-промені. Це дає птахам можливість відстежувати рух здобичі по землі та визначати найкраще місце для полювання навіть з великої висоти.
5. Кігті яструба розвивають силу стискання близько 200 фунтів на квадратний дюйм, що перевищує силу укусу середнього собаки. Цього достатньо, щоб миттєво вбити здобич або зламати хребет невеликому ссавцю одним точним ударом під час атаки.
6. Яструби мають третє повіко, яке називається "миготіння мембрани", що рухається горизонтально через око для очищення та зволоження без втрати зору. Ця прозора мембрана також захищає очі під час боротьби зі здобиччю або польоту на високій швидкості крізь рослинність.
7. Деякі види яструбів утворюють моногамні пари на все життя та повертаються до одного й того ж гнізда рік за роком, постійно надбудовуючи його. Гнізда великих яструбів можуть досягати двох метрів у діаметрі та важити понад тонну після десятиліть використання.
8. Яструбиний шлюбний танець у повітрі є одним з найвидовищніших у природі та включає синхронне пікірування, мертві петлі та навіть тимчасове зчеплення кігтями в польоті. Самець може також демонструвати свої мисливські навички, приносячи здобич самиці як доказ своєї придатності.
9. У багатьох видів яструбів самки значно більші за самців, іноді на 30-50 відсотків, що називається зворотним статевим диморфізмом. Це дозволяє парі полювати на здобич різних розмірів та зменшує конкуренцію за їжу між партнерами.
10. Яструби належать до родини Accipitridae, яка налічує понад 200 видів, включаючи орлів, канюків та шуліків, розповсюджених на всіх континентах, окрім Антарктиди. Найменший представник, карликовий яструб-перепілятник, важить лише 75 грамів, тоді як найбільший, гарпія, може досягати 9 кілограмів.
11. Деякі види яструбів мігрують на тисячі кілометрів щороку, використовуючи термічні потоки для заощадження енергії. Яструби зупиняються в одних і тих самих місцях кожного року, і спостерігачі за птахами можуть передбачати їхню появу з точністю до кількох днів.
12. Яструби не будують гнізда на землі та завжди вибирають високі дерева, скелі або навіть штучні споруди для розташування свого дому. У міських умовах яструби адаптувалися гніздитися на хмарочосах, мостах та водонапірних вежах, полюючи на голубів та пацюків.
13. Середня тривалість життя яструбів у дикій природі становить 10-20 років, але в неволі деякі особини доживають до 30-35 років. Найстаршим зареєстрованим диким яструбом був червонохвостий канюк, який дожив до 30 років та 8 місяців.
14. Яструби мають асиметричні пера на крилах, де зовнішня частина пера вужча за внутрішню, що зменшує турбулентність та шум під час польоту. Ця адаптація дозволяє птахам наближатися до здобичі практично беззвучно, особливо у видів, що полюють у лісах.
15. Деякі культури, зокрема в Середній Азії та на Близькому Сході, практикують соколину охоту протягом тисячоліть, використовуючи яструбів та соколів для полювання на дичину. Ця традиція внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО та вимагає років навчання як птаха, так і сокольничого.
16. Яструби регургітують непереварені частини здобичі, такі як кістки, хутро та пера, у вигляді компактних кульок, які називаються погадками. Вивчення цих погадок дає вченим детальну інформацію про дієту птахів та популяції їхніх жертв у регіоні.
17. Червонохвостий канюк, найпоширеніший яструб Північної Америки, має характерний крик, який часто використовується в голлівудських фільмах як звук будь-якого хижого птаха, навіть коли на екрані показують орла. Цей пронизливий звук став культовим символом дикої природи завдяки кіно.
18. Яструби мають надзвичайно швидкий метаболізм і повинні їсти щодня близько 10-20 відсотків своєї ваги тіла, щоб підтримувати енергію для полювання та польоту. Під час сезону розмноження, коли потрібно годувати пташенят, дорослі птахи можуть полювати майже безперервно з ранку до вечора.
19. Деякі види яструбів демонструють дивовижну спритність у використанні інструментів, зокрема єгипетський гриф, який розбиває яйця страусів, кидаючи в них камені. Хоча це не справжній яструб, а гриф, такі приклади показують високий інтелект хижих птахів.
20. Популяції багатьох видів яструбів різко скоротилися в середині XX століття через використання пестициду ДДТ, який потоншував шкаралупу яєць та призводив до їхнього розбивання в гніздах. Заборона ДДТ у 1970-х роках дозволила популяціям відновитися, що стало одним з найбільших успіхів природоохоронного руху.