Фредерік Шопен – одна з найзначніших постатей в історії світової музики. Твори геніального композитора і донині виконують у найкращих концертних залах у всьому світі, а сам Шопен служить кумиром та об'єктом для наслідування вже далеко не одному поколінню музикантів.
- Любов до музики майбутній композитор успадкував від матері, яка здобула гарну освіту та прекрасно грала на фортепіано. Батько Фредеріка займався вихованням дітей польського графа.
- У своїх листах Шопен часто використовував гумористичні псевдоніми, наприклад, «Фредек» або «Шопенек». Це свідчить про його грайливий характер та почуття гумору, яке контрастує з меланхолійною музикою.
- У Фредеріка було три сестри, кожна з яких також мала талант до творчості.
- Шопен з дитинства був одержимий музикою: хлопчик міг схопитися з ліжка серед ночі, щоб підібрати на фортепіано щойно складений етюд. Дитина взагалі любила грати у темряві, щоб ніщо не відволікало її від творчості.
- Маленькому Шопену через довжину пальців ніяк не вдавалося взяти на фортепіано деякі акорди. Тоді він вигадав спеціальне пристосування для розтяжки пальців – надзвичайно болюче, але ефективне, і не розлучався з ним навіть під час сну.
- У дитинстві Шопен стверджував, що бачить духів та привидів померлих родичів. Дослідники його творчості вважають, що так проявлялася одна з форм епілепсії.
- Статтю про полонез Шопена, тоді ще учня початкової школи, було опубліковано в одній із варшавських газет. Її автор називав хлопчика справжнім генієм та вундеркіндом.
- Коли Шопену було 12 років, він не поступався за майстерністю жодному дорослому польському піаністу. Музикант, який давав йому уроки, відмовився продовжувати навчання хлопчика, бо більше нічому не міг його навчити.
- У 20 років Шопен почав гастролювати Європою з концертами та назавжди покинув Варшаву. Того ж року в Польщі спалахнуло повстання за незалежність, і композитор був сповнений рішучості вирушити на поле бою. Однак раніше, ніж він дістався батьківщини, бунт було придушено.
- Шопен протягом 10 років мав бурхливий роман із письменницею Жорж Санд. І самі стосунки, і розрив, яким вони закінчилися, підірвали здоров'я музиканта, який страждав від хвороби легень (імовірно, туберкульозу).
- Через важке розставання з коханою Шопен вирішив покинути Париж та виїхати до Лондона, щоб давати там концерти і викладати. Британська столиця із захопленням приймала талановитого композитора, але місцевий клімат остаточно зруйнував його здоров'я. Повернувшись через рік до Парижа, Шопен помер. Йому було всього 39 років.
- Згідно з останньою волею Шопена, на його похороні відомі музиканти виконували «Реквієм» Моцарта. Саме цього композитора він вважав найвидатнішим з усіх.
- Прах Шопена спочиває в Парижі, а його серце, як того й хотів композитор, відправили до Варшави. Там серце музиканта вмурували в одну з колон церкви Святого Хреста.
- Музикознавці стверджують, що вальси Шопена є своєрідним «щоденником» композитора, за характером яких можна простежити за всім його життям.
- Шанувальниками Шопена були багато його великих сучасників – наприклад, Ференц Ліст, Гектор Берліоз та Роберт Шуман.
- Сам Шопен характеризував свою творчість одним словом – «Шкода», маючи на увазі, що його твори пронизані сумом та жалібними інтонаціями.
- Іменем Шопена названо один із кратерів на Меркурії.