Такі комахи, як цвіркуни, добре відомі завдяки своїй здатності видавати разюче гучні для істот таких скромних розмірів звуки. При цьому візуально визначити, що це цвіркун, під силу далеко не кожному – чути їх добре, особливо вечорами, а ось розгледіти їх досить складно через їхню прихованість.
- Настільки гучні звуки вони видають, потираючи жорсткі надкрила одне об одне.
- На Русі та в деяких країнах Азії цвіркунів іноді використовували як «співочих комах». Їх утримували в невеликих садках, і вони приваблювали любителів своїм «співом».
- Їх іноді розводять як живий корм для домашніх рептилій і земноводних.
- Цвіркунам властивий канібалізм. Дорослі їхні особини за нагоди охоче поїдають молодняк.
- Для комфортного існування їм необхідна висока вологість, тому в посушливих регіонах планети вони практично не зустрічаються.
- У 1990-х роках цвіркуни на Гавайських островах стали жертвами мух-паразитів Ormia ochracea, які відкладали личинки в самців, знаходячи їх за скрекотінням. Зараз на острові Кауаї майже всі самці безшумні – через випадкову мутацію зубчики на їхніх крилах змінили положення і більше не зачіпляються один об одного. Але скрекотіння цвіркунам потрібне для приваблення самок, тож мовчазні самці тепер чекають на них поруч із тими самцями, хто ще не втратив здатність видавати звук.
- Цвірінькання цих комах легко сплутати зі стрекотінням коників.
- Найближчими їхніми родичами з точки зору біології є звичайна сарана.
- За один раз самка цвіркуна може відкласти до 500 яєць.
- Здатністю видавати гучні звуки у цих комах наділені тільки самці. Саме так вони приваблюють самок.
- У середньовічній Японії у знатних людей користувалися популярністю «співочі змагання» домашніх цвіркунів.
- Орган, що замінює цвіркунам вуха, має вигляд овального заглиблення, і розташований він на ногах цих комах.
- Людині виявити це створіння за стрекотінням практично неможливо. Слух у цвіркунів дуже тонкий, і вони моментально вловлюють кроки, після чого відразу ж замовкають.
- Існує спеціальна формула з визначення температури повітря за допомогою цих комах. Її вивели ще 1887 року, коли вчені встановили, що частота звуків, які видає цвіркун, безпосередньо корелює з температурою навколишнього середовища.
- У низці країн цвіркунів вживають у їжу, оскільки вони багаті білком і кальцієм. А ще з них виготовляють особливі чіпси.
- У Китаї з давніх часів відома така розвага, як бої цвіркунів. Власники цих комах дбайливо піклуються про своїх бійців, бо коштують ті чималих грошей.
- Вірус, що паралізує цих комах, в осяжному минулому завдав шкоди економіці США. Там цвіркунів вирощують у промислових масштабах для використання як корму для екзотичних домашніх улюбленців, але вірус спустошив близько половини всіх американських цвіркунових ферм.
- До Північної Америки цвіркуни потрапили разом із першими європейськими колоністами.
- Послід будинкових цвіркунів можна використовувати як добриво.
- Залежно від виду ці комахи можуть бути зеленого, червоного, коричневого або чорного кольору.
- Незважаючи на наявність крил, ці комахи не вміють літати.
- У міру зростання цвіркуни кілька разів линяють. При цьому молодняк зовні виглядає, як зменшена копія дорослої особини.
- Зустрічаючись між собою, самці цвіркунів зазвичай вступають у сутичку за територію.
- Їхні очі складаються з безлічі лінз, як і очі бабок, тому зір у них відмінний.
- Середня тривалість їхнього життя в дикій природі не перевищує одного року.
- Монотонні трелі цих комах, як і котяче муркотіння, чинять заспокійливу дію на нервову систему людини.
- Загалом у природі існує близько 900 видів цвіркунів.
