8 цікавих фактів про Епікура

Епікур – філософ, чиє ім'я стало синонімом насолоди, хоча його справжні погляди часто розуміють неправильно. Він створив філософську систему, яка обіцяла щастя через розумне життя та звільнення від страхів. За два тисячоліття його вчення обростало легендами, спотвореннями та несподіваними інтерпретаціями.

1. Епікур народився у 341 році до нашої ери на острові Самос в родині афінських колоністів і почав цікавитися філософією ще в чотирнадцятирічному віці. За легендою, його захоплення філософією почалося після того, як учитель не зміг пояснити йому, як з'явився хаос, описаний Гесіодом, що спонукало хлопця самому шукати відповіді на фундаментальні питання.
2. Епікур заснував свою філософську школу в Афінах близько 307 року до н.е. в будинку з садом, тому його послідовники отримали назву "філософи Саду". Це було революційне місце, де на відміну від інших шкіл дозволялося навчатися жінкам та рабам, що викликало скандал у консервативному афінському суспільстві.
3. Попри репутацію філософа насолоди, Епікур вів надзвичайно аскетичний спосіб життя, харчуючись переважно хлібом, водою та іноді невеликою порцією сиру. Він вважав найвищою насолодою не фізичні задоволення, а відсутність болю тіла та тривог душі, стан який він називав "атараксія" – безтурботність.
4. Епікур був надзвичайно плідним автором і написав понад 300 творів, включаючи 37 книг "Про природу". Проте до наших днів збереглися лише три листи та кілька збірок афоризмів, а більшість його філософської спадщини відома лише через переказ учнів та критиків.
5. Центральною частиною філософії Епікура було звільнення людей від страху смерті та богів. Він стверджував знамениту тезу, що смерті не варто боятися, оскільки "поки ми існуємо, смерті немає, а коли приходить смерть, нас уже немає", тому зустріч зі смертю неможлива за визначенням.
6. Епікур страждав від болючих захворювань протягом останніх років життя, зокрема від каменів у нирках та дизентерії, але навіть на смертному одрі в 270 році до н.е. писав листи друзям про щастя та філософію. В останньому листі він згадував, що біль від хвороби компенсується спогадами про філософські розмови з друзями.
7. Філософія Епікура базувалася на атомістичній теорії Демокріта і стверджувала, що весь світ складається з атомів та порожнечі, а душа також матеріальна та розпадається після смерті. Це робило його вчення радикально матеріалістичним та атеїстичним для свого часу, хоча він не заперечував існування богів, а лише їхнє втручання в людські справи.
8. На відміну від багатьох філософів свого часу, Епікур закликав утримуватися від політичної діяльності, сформулювавши принцип "живи непомітно". Він вважав, що участь у політиці приносить більше страждань, ніж задоволення, і радив присвятити життя дружбі, філософії та простим радощам у колі однодумців.