Жираф – чи не найбільш впізнавана тварина на планеті. Еволюційні процеси зробили це створіння по-справжньому унікальним і таким, що не має жодних інших схожих на нього живих істот. Наразі жирафів охороняють на території більшості країн, де вони мешкають, оскільки у світі їх залишилося не так вже й багато.
- Жирафи, на відміну від інших ссавців, ніколи не позіхають. Принаймні, жоден учений ще не заставав жирафів за цим заняттям.
- Зріст дорослих самців жирафів може перевищувати 6 метрів, при цьому третину зросту становить шия. Незважаючи на видатну довжину, шия жирафів складається з 7 хребців, як і в більшості інших ссавців.
- Жирафи спілкуються з родичами за допомогою маси різних звуків: шипіння, посвистування, гарчання і мукання. Жоден з цих звуків не доступний вуху людини, оскільки спілкування відбувається на частоті нижче 20 герц.
- Язик жирафа чорного кольору і має довжину до 50 сантиметрів.
- Щоб забезпечити життєдіяльність настільки високої тварини, у грудях жирафів б'ється дуже сильне серце вагою близько 12 кг. Тиск, який воно створює, утричі перевищує людський.
- У жирафів не тільки шия та язик, а й хвіст вражаючих розмірів – до 2,5 метрів.
- Жирафи із задоволенням їдять сиру цибулю.
- У давнину люди думали, що жираф – це плід союзу між верблюдом і леопардом.
- Незважаючи на вражаючу шию, жирафи не дотягуються головою до землі. Щоб попити води або перекусити травою, вони опускаються на коліна або розставляють ноги в сторони, зменшуючи свій зріст.
- Серед хижаків тільки леви наважуються влаштовувати полювання на жирафів.
- Жирафи рідко сплять більше півтори години на добу. Найчастіше тварини засинають стоячи, і триває такий сон близько 10 хвилин. Якщо ж жирафа дуже втомилася, вона підгинає ноги і відкидає голову назад, укладаючи її на круп.
- Жирафи зайняті поїданням їжі до 20 годин на добу, хоча дорослій тварині достатньо 6 кг листя на день.
- Новонароджені жирафи роблять перші кроки вже через годину після появи на світ.
- Розташування і розмір плям, що покривають шкури жирафів, неповторні, як відбитки людських пальців. За їхнім відтінком можна встановити, наскільки старий жираф – чим плями темніші, тим тварина старша.
- Кров жирафів дуже густа. Якби не ця особливість, різке опускання або піднімання твариною голови було б смертельним для її мозку.
- Жирафи бачать своїх родичів на відстані до кілометра.
- Хоча жирафи і здаються злегка нескладними, вони хороші бігуни – за необхідності тварини долають до 55 кілометрів на годину. Таким чином, на коротких дистанціях жираф може обігнати скакового коня.
- Важкі й тонконогі жирафи можуть пересуватися тільки твердою поверхнею – болота і тим паче річки перетворюються для них на нездоланні перешкоди.
- Громіздкі жирафи здатні перестрибувати перешкоди висотою до 1,85 метра.
- Шиї давніх предків жирафів були короткими, але потім еволюція внесла в їхню анатомію свої корективи. Довга шия дозволяла жирафам добувати більше їжі, крім того, самки надавали перевагу довгошиїм самцям, а не їхнім нижчим побратимам.
- Улюблений делікатес для жирафів – листя акації.
- Жирафи можуть не пити воду протягом декількох тижнів, отримуючи необхідну організму вологу з рослинною їжею. При цьому жирафа може за один раз випити до 38 літрів води, майже як верблюд.
- Жирафи можуть обходити в пошуках їжі територію до 100 квадратних кілометрів.